15.01.17

Враження від книги "Чому нації занепадають"



http://www.mihailof.com/2017/01/blog-post.html
Дочитав книгу «Чому нації занепадають, походження влади, багатства та бідності». Це майже 450 сторінок суцільного тексту.

Надзвичайно цікава книга, читається не дуже швидко, на відміну від звичайної художньої літератури. Мабуть тому, що вона перенасичена економічною і політичною інформацією на основі історичних прикладів різних країн. І мабуть тому, що написана професорами економіки на основі матеріалів, зібраних протягом 15-ти років.

Перед тим як заглибитись в оповідь змісту, поділюсь враженнями. Читалось із задоволенням, як ніби дивишся глобальний історичний бойовик, де і вбивства і наркобарони, работоргівля, завоювання, геноцид народів, падіння імперій, поява і зростання десятків країн і багато, багато іншого! Дуже багато чого зрозумів, дізнався і багато речей стало на своє місце.


Книга буде надзвичайно корисна для людей, які хочуть змін в Україні і щоб вона розвинулась в демократичну державу із багатим населенням, а також для посадовців, щоб знати як не треба робити і що треба, аби структура чи регіон яким вони керують розвивався і процвітав.
Щось довгий вступ вийшов. Спробую якомога коротше і зрозуміліше розповісти.

Основна ідея яку несе книга – це те, в чому різниця між сучасними бідними і заможними країнами.
Автори стверджують, що на заможність країн не впливає ні клімат, ні освіченість населення, ні географічне положення.

В заможних країнах існують інклюзивні політичні та економічні інститути. В бідних, відсталих – екстрактивні. 

Інклюзивні – це коли все, що вироблено і зароблено в країні чи за її межами завдяки торгівлі і ТНК (компаніям) раціонально розподіляється та інвестується назад в країну, в її розвиток, науку, технології, бізнес, освіту і т.д. Також захист приватної власності – на високому рівні. Люди, знаючи, що їх приватну власність ніхто не відбере, можуть заробляти нею, інвестувати, розвиватись, утворювати ферми, компанії, виробництва. Водночас вони мають вплив на свою владу напряму, або ж через парламент, судову систему.
Також кожна гілка влади не дає узурпувати більше влади іншій. Тобто президент не має шансів змінити конституцію чи якось інакше узурпувати владу і робити все що захоче. Парламент і суди одразу ж поставлять його на місце. Так само це стосується інших гілок.
В цій системі заохочується свобода думок, інновацій, вдосконалень, винахідництво. Завдяки цьому дуже розвинутий рівень технологій, як один з основних рушіїв розвитку економіки.
Тепер це США, Західна Європа, Австралія, Південна Корея, Японія.

Екстрактивні – коли вся влада в країні належить одній особі і його наближеним, як колись королі, царі, або ж еліті, тобто олігархам і найбагатшим громадянам країни, які використовуючи владу, силові структури і т.д. відбирають в громадян більшість заробленого.
Колись це були рабовласницькі режими в Європі, потім в обох Америках, тоді кріпацтво (Російська, Австро-Угорська імперії, Німеччина), ще пізніше – робітники на заводах, фабриках, державних фермах і підприємствах, але їм платили дуже маленьку частинку від заробленого, решту забирав режим або еліти.

Тепер, нажаль це більшість країн світу. Деякі більш екстрактивні як Північна Корея, інші менше, як Бразилія. Нажаль, сюди належать і Україна, більшість країн СРСР, країни Африки, Океанії, Південної Америки.

В книзі пояснюється чому розпався СРСР і в чому слабкість сучасного Китаю. Чому Англії вдалось перебороти бідність і піти шляхом розвитку, також і про французьку революцію, яка теж через 100 років привела до розвитку.

Звузимо все до України. На основі прочитаного і того, що відбувалося раніше і тепер, припущу, що Україна досі має екстрактивні інститути, як спадок від Російської імперії, СРСР. В країні понад 350 років правили екстрактивні режими,  які не були ще досі змінені навіть за 25 років незалежності і кілька революцій. Сучасне керівництво і еліти просто заміняють один одного, але використовують все ті ж інструменти грабежу народу і збагачення, що і попередні, не змінюючи системи. Вони лише частково допускають деякі нові віяння, вдосконалення, реформи і технології із Заходу. Зазвичай, як і в інших країнах – це для отримання чергової порції фін. допомоги.

Екстрактивні режими правління дуже зацікавлені в бідності населення, що забезпечує дешевою робочою силою їх підприємства і мінімізує посилення і збагачення незалежних людей, які можуть конкурувати з державними структурам і загрожувати існуванню еліт (олігархів). Також в такій країні як мінімум не зацікавлені в розвитку технологій, новацій, а зазвичай всіма способами придушують новаторство і технології. Все через ті ж побоювання загрозам свому існуванню. Такі режими постійно «доять» розвинуті країни і міжнародні фонди, але не використовують гроші на розвиток, а лише на проїдання і набивання власних кишень. 

Доречі, еліта, яка грабує, не обмежується лише олігархами і приближеними до керівництва, це також і ті, хто має меншу владу на місцях, або ж в парламенті чи судовій гілці. Всі вони зацікавлені в стабільності і непорушності всієї системи, бо це загрожує їх особистому добробуту.

В книзі даються поради, як можна розвинути інклюзивні інститути і спрямувати країну на розвиток.

Усім зацікавленим раджу прочитати книгу повністю.

1 коментар:

  1. Эта книга безусловно заслуживает внимания, тем более для граждан таких молодых стран как Украина. Если мы хотим сделать нашу страну лучше, мы должны изменить себя и подумать о будущем. Очень жаль, что современные реалии таковы, что каждый хочет только одного, заработать денег и жить хорошо, не думаю о других. К примеру, я недавно начал читать романтические книги онлайн Booksonline. Ресурс хороший, так как многие книги можно прочесть полность, без различных оплат и ограничений. Очень жаль, что данной книги нету на этом ресурсе, но надеюсь это временно.

    ВідповістиВидалити