11.07.11

Подорож по Західній Україні


Подорож почалась рано вранці в Луцьку. Ми їхали на на рок фестиваль «Форт місія». Приїхали спершу в старовинне місто Жовкву (Львівська обл.).
Назву це місто отримало від свого засновника – коронного гетьмана Речі посполитої Жолкевського. З військами якого пізніше воював Богдан Хмельницький.


З 1678 року Жовківський замок став королівською резиденцією Яна III Собеського. В цей час, і по тому діяв в замку польський монетний двір. Всього в Речі Посполитій було 2 таких монетних двори. Один у Варшаві, другий в Жовкві.

Старе місто і замок в Жовкві зараз знаходяться в жалюгідному стані. Зовні він ніби відреставрований, але всередині маса мурів і будівель напів зруйновані. Причиною цього було розміщення на території замку радянської тюрми, 2 світові війни, безтолкове правління совєтів та байдужість нинішньої влади.

Зі старого міста та королівського замку в Жовкві можна зробити туристичний клондайк.
Оглянувши місто ми поїхали до Крехова. Тут між невисокими горами та густими лісами зустрів нас старий монастир, оточений оборонними мурами та вежами.

Зараз монастир на нашу велику радість дуже добре доглянутий монахами і знаходиться в майже ідеальному стані.

Далі наша дорога пролягла через місце паломництва греко-католицької громади – 14 стацій Хресної Дороги у Страдчі (Львівська обл.).

По тому через кілька годин ми приїхали на фест «Форт місія», що проходив біля с. Поповичі під польським кордоном у Львівській області. Нас зустрів рясний дощ і болото по кісточки. Маса людей розташувалась в наметових містечках на схилах пагорба.

Пробувши добу на фесті ми толком не бачили виступаючі гурти, але їх було дуже добре чути за пагорбом. Перед сценою творилось щось незвичне для багатьох. Люди, розігріті алкоголем стрибали, бігали, слемились і качались в багнюці.

В такій «процедурі» я вже якось брав участь на фестивалі «Підкамінь» у 2008 році. Правда, тоді болото було набагато більше – по коліна. Будь яке взуття застрягало в багнюці так, що витягнути його було важко, а ходити – то взагалі майже неможливо. Тому народ роззувався, закачував штани і тусив по повній під літнім дощем.

По дорозі, якщо так можна назвати місиво із болота серед лісу, ми пішли оглянути австро-угорський форт. Оборонна система Австро-Угорської імперії в цьому місці складається із декількох фортів. Частина їх знаходиться на українському боці, а частина – на польському.
У форті, що ми відвідали була організована виставка фотографій. Люди, переодягнені у форму УСС (Українських Січових Стрільців) та УГА (Української Галицької Армії) відтворювали дух часів І Світової Війни. Тут можна було сфотографуватись у формі вояків УСС і УГА зі зброєю в руках.

Помокнувши майже добу під дощем, ми з Олею та ще з кількома людьми поїхали до Львова. Там переночували, відвідали родичів, а наступного ранку поїхали потягом через всі Карпати до Мукачева (Закарпатська обл.).

В місті відвідали місцевий ринок і подалися до замку Паланок. Це один із найдавніших і найгарніших замків України, що зберігся до сьогодні. Перші версії замку згадуються в літописах ще з 11 століття.

Замок Паланок знаходиться на горі висотою 68 м.
Фортеця складається із основних 4-х рівнів оборони. 1-й – це рів із двома бастіонами та підйомним мостом. 2-й це іще один рів, який оточує весь замок, декілька бастіонів, 3-й це нижній оборонний замок, де мешкала дружина князів. Та 4-й рівень – це височезний і неприступний внутрішній княжий замок. На подвір’ї якого знаходиться 75 метрова криниця.
Тут дуже багато різних ходів, сходів, коридорів, кімнат та приміщень. Там ми фоткались лазили і взагалі було дуже круто.

Потім ми поїхали потягом в с. Тухлю (Львівська обл.).
Перейшли по підвісному мосту через ріку Опір, почали дряпатись в гору. Нарешті дістались до вершини хребта. Хоча, гори тут не високі, але було важко підніматись, тому що офісний планктон [тобто ми] не був готовий до таких фізичних навантажень. Піднімались після довгого дня, з важкими рюкзаками. Було класно дихати свіжим, гірським повітрям.

На вершині, за кілька сот метрів від могили Захара Беркута ми поставили свій намет. Назбирали дровенячок, розпалили вогонь і почався дощ. Довелось готувати вечерю під дощем. Така от мокра погода продовжилась аж до наступного вечора. Нам увесь час доводилось розпалювати і підтримувати багаття мокрими дровами.

Ось уже ввечері, насолоджуючись краєвидами Карпат, (а Оля йшла і думала хоч би не поїхати верхи на рюкзаку донизу) спустились ми в село, сіли на електричку і дістались до Стрия.
Стрий – це невеличке провінційне містечко без особливих ознак. Тобто тут нема нічого такого, що могло б запам’ятатись. Біля вокзалу нам трапилась забігайлівка з «унікальною» назвою «Ход дог», там ми і перечекали зливу. Тамтешня клієнтура відповідала вокзальному контингенту. Тому ми швиденько втекли звідти.

Зробили необхідні закупи. Тоді захотілось нам піци. В найближчій піцерії було набагато затишніше, ніж в попередньому кафе.

Єдине, що було оригінальне в місті, це блимаючий знак пішохідного переходу, який я зазнімкував.
Пів ночі у потязі і ми в Івано-Франківську. Велике місто з цікавою австро-угорською архітектурою. Ми прогулялись по центру міста, по стометрівці, пообідали на березі озера.
В місті щорічно проходять міжнародні фестивалі ковальського мистецтва. На центральних вуличках, площах, сквериках можна натрапити на результати цих фестивалів. Пошук чудернацьких металевих пам’ятників перетворився в нас на цікавий квест.

По всьому місту можна побачити масу поручнів, ліхтарів, парканів, лавок, смітників, воріт, та багато чого іншого, викованого руками місцевих майстрів.

Ближче до вечора ми поїхали у древнє місто Галич. Це одне із заснованих єдиним українським королем Данилом Галицьким міст Волинсько-Галицького князівства.

Тут на високій горі, неподалік Дністра є залишки древньої фортеці, яку кілька років тому почали реставрувати, але як завжди, держ. фінансування припинилось і всі забули за історичну пам’ятку.
Тут ми іще відвідали своїх родичів, далі подались в село Блюдники, де познайомились із життям місцевих людей.

Село досі не газифіковане, колишній колгосп розібрали до фундаменту і продали на буд-матеріали. На околиці села стоїть старовинний польський костел. Він був зруйнований під час війни і досі знаходисться в стані 1944 року.

Третина населення села взагалі виїхала або у більші міста, або в країни Європи – шукати кращої долі. Це не дивина, в кожному населеному пункті Західної України чи не кожна сім’я має рідних, чи родичів, що живуть і працюють за кордоном. Причини цього всім відомі.

Погостювавши в Блюдниках ми поїхали через Галич в Бурштин. Тут є бурштинська ТЕС, яка дає роботу для більшості населення містечка.

Містечком повзуть чутки, що основний олігарх України має викупити Бурштинську ТЕС, розпустити людей, залишити лише один блок. А саму станцію використовувати для транзиту електроенергії зі Сходу і Центру України в ЄС.

Ввечері ми сіли на чернівецький потяг і вночі прибули до Луцька. Наша подорож тривала 8 діб.

Взагалі, поїздка нам обійшлась менш як в 1000 грн на двох. Тому впевнено скажу, що варто подорожувати Україною. В нас є дуже багато цікавих місць, які варто побачити.

м. Жовква.
Ратуша в Жовкві
Занедбаний жовківський костел.


Центральна площа
Фасад королівського замку

Біля міської ратуші.
Галицькі ворота.











Занедбаний королівський замок.



с. Крехів. Монастир 16 - 17 ст.







с. Страдч







На фесті "Форт місія"


Наметове містечко



Гламурний намет

Форт №6

Фото виставка у форті
Люди у формі УСС та УГА






Австро-угорський форт. 2-й поверх.



Підірвана частина форту

На фестивалі


Болітце


Мукачево
Мукачево, древній костел



Центральна вулиця міста
Трубочист
 
Кирило та Мифодій. Родоначальники слов'янської письменності.
Ратуша в Мукачево
Мукачівський замок Паланок

Всередині замку




Панорама Мукачева із замку.

Східний бастіон
Позорисько замку і місцевої влади - реклама виробника цегли в одній із кімнат
Позорисько замку і місцевої влади - реклама трикотажної фабрики
Позорисько замку і місцевої влади - реклама хокейних клюшок та лиж
Позорисько замку і місцевої влади - реклама місцевого заводу

Вид із княжого замку на нижній замковий двір
Міжконфесійна церква



Меблі 16-18 ст.

Увесь замок побудований завдяки такій цегляній кладці
На вершині гірського хребта біля Тухлі


Могила Захара Беркута

Стрий. Реклама місцевої кав'ярні
Визначне місце в Стрию.
Капличка у Франківському скверику

Могили воїнів УСС та УГА
Сквер побудований при СРСР на місці давнього україно-польського кладовища.

Ранок у Франеку, оператор табла спить...
Відгомін луцького "Гармидеру"
Металеве дерево







Фоторамка
Сталевий фотик







М. Галич. Фрагменти галицького замку.


 

Дністер




1 коментар:

  1. Здравствуйте!

    Отличные фотографии! Скажите пожалуйста, отель Фомич http://www.hotel-fomich.com.ua/ входит в комплекс Артек- Карпаты?

    ВідповістиВидалити