29.09.10

Професія фотографа: як відрізнити професіонала від аматора?

Ще зовсім недавно, коли сім’я хотіла сфотографуватись, треба було йти до фотографа. Зрештою він мав професійну фотокамеру. Сьогодні майже кожен має власний фотоапарат, який робить якісні знімки...

Ось вже двадцять років Олександр Вейнович працює фотографом. Здебільшого він виконує замовлення від модних журналів, тому від доволі часто подорожує по всьому світу. Але найбільше задоволення Вейновичу приносить робота у власному фотоательє в Дюссельдорфі, коли до нього приходять звичайні люди, щоб замовити весільні фото, знімки дітей, фотографії вагітних, фото на документи. Замовлень не бракує.

Але чи справді існує така велика різниця між його фотографіями і сучасними любительськими світлинами? Олександр згадує молоді роки, коли він ще тільки вчився фотомистецтву. Одного разу йому довелося виконувати роль асистента під час фотосесії в Іспанії. Несподівано фотограф покинув знімальний майданчик, йому терміново потрібно було їхати в аеропорт. Асистенту довелося самому закінчувати роботу.

Особливе бачення речей

«Я стояв на знімальному майданчику разом з моделлю та всією командою. І подумав: добре, те, що може він, те саме зможу і я. Взяв камеру і почав фотографувати. Та ж сама модель, ті ж самі світлові умови, та ж сама апаратура, але результат вийшов просто катастрофічним. Отже, справа не лише в техніці», - вважає Вейнович. На його переконання, професійні та  фотографи з досвідом мають особливий погляд на об'єкт фотографування.

Професор Йорґ Вінде з вищої професійної школи в Дортмунді також вважає, що, незважаючи на дедалі кращу любительську фототехніку, фотографи-любителі не складають справжньої конкуренції професіоналам, принаймні тим, хто досяг вже певного рівня.

«Фото не стають кращими. Точніше, в технічному сенсі їхня якість справді підвищується, але хороша фотографія – це не лише техніка, але передусім ідея», - стверджує Вінде. За його словами, потрібно багато років, аби навчитися бачити речі, які залишаються непомітними навіть для аматора зі стажем.

Не можна недооцінювати аматорів

Проте фотографам нині доводиться нелегко. Це пояснюється популярністю самої професії. Щороку до вищої професійної школи в Дортмунді поступає майже триста абітурієнтів. Лише п'ята частина з них отримує навчальне місце. За словами Вінде, подібна ситуація спостерігається й в інших закладах. 

Крім того, недооцінювати фотографів-любителів теж не можна. «Вся сфера ілюстративної фотографії добре забезпечена амбітними фотографами-любителями і фотографами, які дивляться на свою професію - як на ремесло. Там немає місця для фотодизайнерів і фотомитців. Це насправді так, і це робить конкуренцію для наших випускників», - визнає Вінде. Той, хто хоче втриматися на ринку, повинен робити конкурентоздатні фотографії, які мали б свою неповторну виразність. Попит саме на такі фото великий: це і оформлення веб-сторінок фірм, і різні журнали.

Ретуш виправдана лише в умілих руках

Спеціалізація Олександра Вейновича – фото людей. І тут він має успіх. Вейнович прагне, щоб люди знову пізнавали себе на його знімках. Протягом фотосесій він намагається створити таку атмосферу, щоб людина забула про направлену на неї камеру. Так виникають неповторні знімки, які вже не потрібно додатково обробляти.

«Я не проти того, щоб на обличчі «припудрили» той чи інший прищик. Але часто фотографи зловживають ретушшю, намагаючись з поганої фотографії зробити хорошу. Але це не спрацьовує», - впевнений Вейнович. Хороший знімок, як каже фотограф із Дюссельдорфа, не залишає глядача байдужим, на ньому важлива кожна деталь, у тому числі й погляд людини. «І якщо цього на фото не має, то жодна ретуш не допоможе», - вважає Вейнович.

Отож, фотографам-професіоналам не треба хвилюватися, що їхні послуги в майбутньому нікому не знадобляться, бо просто натиснути на кнопку фотоапарата ще замало.

За матеріалами DW

1 коментар:

  1. Той, що дивиться30 листопада 2010 р. о 16:01

    Цікаво? Андрію, а ти себе вважаєш професійним фотографом?

    ВідповістиВидалити